- збучавілий
- —————————————————————————————збуча́вілийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збучавілий
Смотреть что такое "збучавілий" в других словарях:
збучавілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до збучавіти … Український тлумачний словник
